Пригадайте, як відбувається транспорт речовин по рослині.

У тварин функції транспорту та розподілу по організму кисню, поживних і біологічно активних речовин, а також надходження до органів виділення кінцевих продуктів обміну речовин виконують циркуляторні системи. Найефективніша серед них - кровоносна.

По судинах кровоносної системи рухається кров. Центральним пульсуючим органом кровоносної системи є серце, яке забезпечує рух крові.

Судини, якими кров рухається від серця, називають артеріями, а ті, якими вона прямує до серця, — венами. Найдрібніші кровоносні судини мають назву капіляри.

Кров, її основні функції. Кров складається з рідкої міжклітинної речовини - плазми та клітин, які ще називають формені елементи (мал. 168). У хребетних тварин і людини такими форменими елементами є еритроцити, лейкоцити та тромбоцити.

Еритроцити забарвлені в червоний колір завдяки вмісту дихального пігменту - гемоглобіну. Це білкова сполука, що містить атом Феруму. Гемоглобін відповідає за зв’язування молекул кисню і транспортування їх до клітин тіла. Віддавши кисень (0₂), гемоглобін забирає від клітин молекули вуглекислого газу (С0₂), які відносить назад до місця, де відбувається газообмін: зябер, легень, покривів. Так кисень з повітря надходить до клітин, а вуглекислий газ виводиться з організму (мал. 169).

Лейкоцити — безбарвні клітини крові, які здійснюють захисну функцію. Одні з них захоплюють хвороботворні мікроорганізми та сторонні частинки шляхом фагоцитозу, інші - виробляють біологічно активні речовини, здатні їх знешкоджувати. Тромбоцити — кров’яні пластинки, без-

барвні без’ядерні тільця. У разі ушкодження кровоносних судин вони беруть участь у формуванні згустків крові, які закупорюють ушкоджені ділянки судин і цим запобігають крововтратам.

Основні функції крові: транспортна (транспортування поживних речовин, кінцевих продуктів обміну, газів), захисна, участь у терморегуляції.

Циркуляторні системи тварин. • Справжня кровоносна система формується в кільчастих червів. Вона складається з поздовжніх судин, з’єднаних між собою кільцевими. Капіляри формують сітку в покривах та органах дихання цих тварин, яка забезпечує газообмін. Кровоносна система кільчастих червів замкнена (мал. 170. А, 1), тобто кров рухається лише по судинах і не потрапляє в порожнину тіла. Серця у них немає.

• У членистоногих — незамкнена кровоносна система (мал. 170. Б). Рух крові забезпечують скорочення серця. По артеріях кров надходить безпосередньо в порожнину тіла, де змішується з порожнинною рідиною. Таку кров, змішану з порожнинною рідиною, називають гемолімфою. Рухаючись порожниною тіла, гемолімфа омиває внутрішні органи. До серця гемолімфа повертається через отвори в його стінках. У річкового

рака серце нагадує мішечок з м’язовими стінками, а в павуків і комах має форму трубки (мал. 170. Б, 3, 4).

• Серце в молюсків оточене оболонкою (навколосерцевою сумкою), складається з камер, які називають передсердями та шлуночками. У молюсків кровоносна система теж незамкнена (мал. 170. Б, 5).

Передсердя — відділи серця, у які надходить кров із кровоносних судин. Шлуночки — відділи серця, у які кров переходить з передсердь. Зі шлуночків кров прямує в артерії.

Кровоносна система хребетних тварин замкнена, є серце, яке забезпечує впорядкований кровообіг.

• У риб серце двокамерне: складається з послідовно розміщених передсердя та шлуночка (мал. 171. А). У серці риб перебуває лише венозна кров. Під час скорочення передсердя кров надходить у шлуночок, скороченням стінок якого вона перекачується до черевної артерії, а від неї - до зябер. Там венозна кров збагачується киснем і перетворюється на артеріальну. Від зябер артеріальна кров по судинах потрапляє до різних органів, де віддає кисень і насичується вуглекислим газом, перетворюючись на венозну. Від різних тканин та органів венозна кров по венах повертається до серця. Отже, рибам притаманне одне коло кровообігу.

КОЛО кровообігу - це той шлях, який здійснює кров від шлуночка серця до передсердя.

Кров, збагачену киснем, називають артеріальною, а вуглекислим газом - венозною.

• Кровоносна система личинок амфібій побудована так само, як і в риб. Але у дорослих особин серце має три камери: два передсердя та шлуночок. Передсердя, скорочуючись, виштовхують кров до шлуночка. Зі шлуночка кров потрапляє в основні артерії і далі розноситься по всьому тілу. Частина крові зі шлуночка серця надходить до легень. Там вона збагачується киснем і стає артеріальною. Далі по венах кров повертається до лівого передсердя. Це мале коло кровообігу. Решта крові зі шлуночка надходить до всіх інших органів. Там вона віддає кисень і стає венозною. Венозна кров повертається у праве передсердя. Так утворюється велике коло кровообігу.

Отже, в амфібій два кола кровообігу (мал. 171. Б). Крім венозної крові, у праве передсердя по венах потрапляє й артеріальна кров, тому що в амфібій газообмін відбувається ще й у шкірі. У правому передсерді венозна та артеріальна кров змішуються.

• У рептилій серце також трикамерне, але в шлуночку є неповна перетинка, що частково перешкоджає змішуванню артеріальної та венозної крові (мал. 171. В).

• У птахів і ссавців чотирикамерне серце (мал. 171. Г), у якому права частина, де міститься венозна кров, та ліва, куди надходить артеріальна, повністю ізольовані одна від одної. Тож венозна та артеріальна кров не змішуються. До всіх органів птахів і ссавців, окрім легень, надходить лише артеріальна кров з великою кількістю кисню.

Які тварини належать до холоднокровних, а які — до теплокровних? Тварин залежно від рівня обміну речовин поділяють на теплокровних і холоднокровних.

Мал. 171. Типи кровоносних систем хребетних тварин: А. Риби мають двокамерне серце, яке складається з передсердя (1) та шлуночка (2), від якого кров прямує до зябер (3). Б. В. Амфібії та рептилії мають трикамерне серце, яке складається з двох передсердь (1) та одного шлуночка (2). Від шлуночка кров по малому колу кровообігу (3) прямує до легень (в амфібій - і до шкіри), а по великому (4) - до інших органів. Г. Птахи та ссавці мають чотирикамерне серце, яке складається з двох передсердь (1) та двох шлуночків (2); їм також властиві два кола кровообігу:

мале (3) та велике (4)

Усі безхребетні тварини, риби, амфібії та рептилії є холоднокровними. Це означає, що їхня температура тіла залежить від температури навколишнього середовища. Зі зниженням температури навколишнього середовища всі процеси життєдіяльності в холоднокровних тварин уповільнюються, і вони можуть переходити в неактивний стан, наприклад у стан заціпеніння.

Теплокровним тваринам притаманні досконаліші механізми теплорегуляції. Тому в них зазвичай постійна температура тіла, яка не залежить від температури довкілля. Джерелом теплоутворення в клітинах організмів є біохімічні процеси, які супроводжуються виділенням енергії. Що більше кисню переносить кров, то більше тепла виділяється у процесах окиснення органічних речовин і то вищою може бути температура тіла. Тварин, у яких температура тіла постійна і не залежить від температури навколишнього середовища, називають теплокровними.

Заціпеніння — стан різкого зниження рухової активності у холоднокровних тварин, що настає внаслідок нестачі вологи (літнє заціпеніння) або зниження температури довкілля (зимове заціпеніння).

Стан заціпеніння супроводжується значним сповільненням процесів обміну речовин, дихання, припиненням живлення тощо. Пригадайте, у теплокровних тварин аналогічний стан називають сплячкою. При цьому зменшується температура тіла. У разі меншого сповільнення процесів обміну речовин спостерігають зимовий сон, коли температура тіла знижується не так значно (наприклад, у бурих ведмедів від +37 °С до приблизно +30 °С).

Здатність підтримувати стале співвідношення між виробленням тепла в організмі або його поглинанням з довкілля та витратами теплової енергії має назву терморегуляція.

Цікаво знати

Крокодили, так само як птахи і ссавці, мають чотирикамерне серце, у якому артеріальна та венозна кров не змішуються. Але змішується вона поза серцем. Тому крокодили, як й інші рептилії, належать до холоднокровних тварин.

Біологічний словничок: замкнена та незамкнена кровоносні системи, артеріальна та венозна кров, терморегуляція, холоднокровні та теплокровні тварини.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які біологічні функції виконує кровоносна система? 2. Яка роль серця в забезпеченні кровообігу? 3. Які судини називають артеріями, венами та капілярами? 4. Який тип кровоносної системи називають замкненою, а який - неза-мкненою? 5. Що таке терморегуляція? 6. Які тварини належать до теплокровних, а які - до холоднокровних?

Обговоріть у групах

Як ускладнювалася система кровообігу у хребетних тварин у процесі історичного розвитку?

Для допитливих і кмітливих

Під час надходження змішаної (з правого передсердя) та артеріальної (з лівого передсердя) крові у шлуночок серця амфібії подальшого її змішування не відбувається. Це пояснюють тим, що внутрішня поверхня шлуночка має багато комірчин, які кров окремими порціями заповнює на короткий час. Унаслідок цього найбідніша на кисень кров надходить до легень, змішана — до різних внутрішніх органів, найбільш насичена киснем - до головного мозку. Поміркуйте, чому саме так.

Це матеріал з підручника Біологія за 7 клас Остапченко, Балан